Опис досвіду

    Процес виховання - це процес формування, розвитку особистості, що включає в себе як цілеспрямований вплив ззовні, так і самовиховання особистості. У сучасному розумінні процес виховання - це саме ефективна взаємодія (співробітництво) вихователів та вихованців, спрямована на досягнення заданої мети. Найбільшу ефективність забезпечує така його організація, при якій мета виховання перетворюється в ціль, близьку і зрозумілу вихованцю. Саме єдністю цілей, співпрацею при їх досягненні характеризується сучасний виховний процес. За словами Л.С. Виготського, "з наукової точки зору не можна виховувати іншого... Дитина виховується сама". Це означає, що рушійною силою розвитку психіки і розвитку особистості є власна діяльність індивіда. Виховання відіграє головну роль у розвиткові особистості лише за умови, якщо воно позитивно впливає на внутрішнє стимулювання її активності щодо роботи над собою, тобто коли розвиток набуває характеру саморозвитку. А це значною мірою залежить не від отриманих знань, умінь і навичок, а від деяких додаткових якостей, для позначення яких і використовуються поняття компетенція і компетентність, що найповніше відповідають сучасному розумінню мети освіти.

    Виховання – невід’ємна частина навчального процесу. А виховання з метою різнобічного розвитку особистості є найбільш значущим  і вагомим у сучасному суспільстві. Результат - випускник школи, готовий змінюватися і пристосовуватися до нових потреб життя, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатися впродовж життя,

   Тому, працюючи 29-й рік  учителем математики Писарівської ЗОШ І – ІІІ ступенів, своїм головним завданням Тетяна Геннадіївна вважає створення оптимальних умов для  розвитку комплексу якостей, які забезпечують успішну діяльність в умовах, що змінюються, компетентність та соціальну мобільність  випускника, здатного до життєтворчості та самореалізації.

Основними цілями педагогічної діяльності вчителя є  формування:

·    цілісної системи знань із математики;

·  ключових компетентностей учнів, як необхідних засад для швидшої адаптації випускника школи до умов сучасного суспільства;

·    логічного мислення, що розвиває як розумові, так і креативні здібності учнів;

·    позитивного ставлення та інтересу до мате­матики.

     І все це в постійному поєднанні з виховними методами, засобами, прийомами.

    За період педагогічної діяльності, окрім існуючих принципів науковості та проблемності, послідовності та логічності викладання курсу математики, системності, доступності та наочності навчання, для себе ж учитель   визначила наступні принципи: навчання через діяльність; навчання через виховання, формування творчого підходу, емоційність навчання.

    Учитель прагне , щоб кожний урок  приносив учням радість, втіху та зацікавленість у сприйманні та здобуванні нових знань, враховуючи при цьому їх можливості, інтереси та здібності. Процес навчання - це титанічна праця, але вона не повинна перетворюватися в непосильну. Відшукання новинок, ефективних методів і форм організації навчального процесу, продумування виховних моментів – щоденна турбота учителя. Адже за словами В. О. Сухомлинського „…усі наші задуми, усі пошуки і побудови зводяться нанівець, якщо немає в учня бажання вчитися".      Тож  завдання зацікавити предметом, показати необхідність його вивчення для практичного використання в житті – це щоденний обов'язок учителя. Цьому допомагають невеликі бесіди, проблемні запитання, розв’язуваня задач з життєвим навантаженням, цікаві історичні довідки, яскраві, змістовні  комп’ютерні презентації. Таким чином, зацікавлюючи учнів темою, що вивчається, формується в них потреба  в нових знаннях та відбувається вплив на духовний світ дитини.

   Такий досвід роботи на тему «Реалізація виховної мети на уроках математики та в позаурочний час як умова  формування ключових компетентностей учнів» розкриває можливості математичної освіти школярів для отримання знань, практичних умінь  для здійснення  ефективної діяльності  у різних сферах життєдіяльності. Саме  ключові  компетенції   є  певним рівнем знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати у сфері діяльності людини.

    Відповідно до нових Державних стандартів, виділимо ключові компетентності, що реалізують виховний аспект уроку математики:

·        уміння вчитися;

·        інформаційно – комунікаційні компетентності;

·        математичні і базові компетентності в галузі природознавства і техніки;

·        соціальна компетентність;

·        громадянська компетентність;

·        загальнокультурна компетентність;

·        підприємницька компетентність;

·        здоров’язбережувальна компетентність.

   Тому першорядним завданням учителя є створення умов для формування творчої, компетентної особистості, здатної реалізувати свій потенціал в суспільстві. А у цьому саме і допоможе реалізація виховної мети шкільної математичної освіти.

    Розглянемо, завдяки яким формам, методам, прийомам, що використовуються нам уроках математики та в позаурочний час, можна ефективно сприяти формуванню в учнів ключових компетентностей, і одночасно  - їх духовного світу.

І. Формування компетентності уміння вчитися

Мета: виховання в учнів активного, відповідального, ініціативного ставлення до навчання, заохочення вольових зусиль, формування прагнення до самопізнання, саморозвитку, самовдосконалення.

Форми, методи, прийоми: методи стимулювання інтересу до навчання (пізнавальні ігри, навчальна дискусія); пошуково – дослідницькі проекти; випереджаючі завдання; складання опорних конспектів; творчі завдання;розробка тестів, кросвордів; самостійна робота з інформаційними джерелами; написання рефератів, повідомлень ; методи стимулювання обов’язку і відповідальності (роз’яснення значимості навчання, пред’явлення навчальних вимог, заохочення) тощо.

ІІ. Математичні і базові компетентності в галузі природознавства і техніки

Мета: навчити учнів застосовувати математику в реальному житті. Не повинно бути жодного уроку, жодного заняття, на якому би учень не знав життєвого значення своєї роботи.

Форми, методи, прийоми: вправи на розвиток логічного мислення; вправи на розвиток просторової уяви, пам’яті, уваги…; розв’язування задач  з практичним змістом (з життєвим навантаженням).

   Зокрема, учителем складено збірник задач прикладного змісту  з різних навчальних тем для учнів 5-11 класів. Крім того, розвитку даних компетентностей сприяють проведені уроки, наприклад, у 11 класі «Показникова функція у природі та життєдіяльності людини», «Похідна у фізиці та техніці», «Циліндр та конус навколо нас» тощо.

ІІІ. Соціальна компетентність

Мета: навчити учнів продуктивно співпрацювати у парах, групах, виконувати різні ролі та функції у колективі.

Форми, методи, прийоми:стимулювання діалогічного спілкування; проведення уроків, позакласних заходів у формі ситуативних занять, дискусій, рольових ігор;  використання групових, парних, колективних форм організації навчальної діяльності; упровадження технологій і методів навчання, що сприяють формуванню правильної оцінки і самооцінки, умінь застосовувати власний досвід, адаптуватися до змін.

   Наприклад, у 6 класі проведено урок на тему «Пропорції. Відсоткові відношення. Масштаб» на основі кейс – технології  з використанням методу ситуативного  аналізу.  Кожна з 4-х груп учнів  отримує завдання до уроку , а саме: ознайомитися з інформацією на вказану тему, опрацювати , узагальнити її  та  на уроці, отримавши матеріали “кейсу” , виконати ряд завдань для розв’язання конкретної життєвої ситуації.  Підсумок роботи групи – комп’ютерна презентація з представленими результатами роботи на уроці.

ІV. Громадянська компетентність

Мета: навчити учнів відповідально та ефективно реалізовувати  свої права  та обов’язки громадянина демократичного суспільства, формувати активну за формою та моральну за змістом життєву позицію.

Форми, методи, прийоми:  уроки у формі дискусії, брейн – рингів, конференцій тощо; аргументація відповіді, відстоювання власної точки зору; формування засобами предмета патріотичних почуттів; виховання на традиціях українського народу.

  Вихованню громадянської компетентності сприяли проведені позакласні заходи:  виховний проект «Математика та її роль у перемозі над нацизмом» для учнів 9-11 класів, математична гра «Вишиванка» для учнів 5 класу, математичний конкурс «Моя любов – Україна і математика» для учнів 9-11 класів та інші.

V. Загальнокультурна  компетентність

Мета: вчити учнів орієнтуватися у досягненнях національної та світової культури, здійснювати свою діяльність на основі загальнолюдських цінностей.

Форми, методи, прийоми: інтегровані  уроки, уроки - екскурсії, рольові ігри, «круглі столи»; предметні тижні;  нетрадиційні форми уроків; інформаційні повідомлення з історії математичних відкриттів; розв’язування  задач  історико – культурного, екологічного змісту;  використання художньої літератури на уроках та в позаурочний час; виховання учнів на прикладах життєвого та творчого шляху видатних математиків, в т.ч. українських; вправи для розвитку грамотності,  мови, в т.ч. математичної, сприяння розвитку духовності, толерантності, поваги.

   Наприклад, проведено  свято «Математика і мистецтво», математичну гру – подорож «Математичний експрес крокує Вінниччиною» (подорож історичними та культурними місцями рідного краю) тощо.

VІ. Підприємницька  компетентність

Мета: допомогти учням зрозуміти, як можна застосовувати набуті на уроках математики знання, уміння та власний досвід у підприємницькій діяльності, у життєвих ситуаціях.

Форми, методи, прийоми  робота над проектами; розв’язування задач на відсотки, економічного змісту, задач практичного змісту; інтерактивні методів навчання;  інтегровані уроки; позакласні заходи з предмета.

   Розвитку підприємницької компетентності учнів допомагають проведені уроки на тему «Математика у моїй сім’ї», наприклад, у 6 класі під час вивчення теми «Пропорції», у 9 класі  на уроці алгебри під час розв’язування прикладних задач. Також цьому сприяють проведені позакласні заходи: конкурс «Математичне кафе» для учнів 7-9класів, «Бізнес – шоу» для учнів 10-11  класів та інші.

VІІ. Здоров’язбережувальна  компетентність

Мета: навчити учнів дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей.

Форми, методи, прийоми: забезпечення й дотримання санітарно-гігієнічних умов на уроках; розв’язування задач здоров’язбережувального змісту; проведення фізкультхвилинок , хвилинок релаксації  тощо.

   Наприклад, проведений урок – конкурс  у 5 класі на тему «Малі зимові олімпійські ігри разом з «десятковими дробами», урок – пошук істини  у 5 класі «Будинок здоров’я» під час вивчення теми «Рівняння. Текстові задачі та способи їх розв'язування».

VІІІ. Інформаційно – комунікаційна компетентність

Мета: навчити учнів здобувати потрібну інформацію, використовуючи доступні джерела (довідники, підручники, словники, ЗМІ) та передавати її.

Форми, методи, прийоми: впровадження інформаційно - комп’ютерних технологій навчання; робота учнів з різними джерелами інформації; складання схем, таблиць; інформаційні хвилинки, залучення учнів до участі в конкурсах, олімпіадах, МАН; позитивна мотивація до навчання.

     Для того, щоб навчати дітей творчості у вирішенні різних пізнавальних завдань, і в перспективі – до уміння вибудувати успішне життя, вчитель  прагне постійно  змінювати свій підхід до навчання, бо йти   на урок  до сучасних дітей  без інноваційних форм роботи та технологій не можливо. Наше сьогодення  ставить учителя в такі рамки, що без знань  вільної роботи з комп’ютером, з Інтернетом,  без орієнтування у досягненнях сучасної педагогічної науки  йому просто дуже важко працювати  у сучасній школі.   

  Працюючи над питанням значення виховного аспекту навчання у формуванні ключових компетентностей школярів,  учитель використовує технології компетентнісної освіти  або їх елементи, а саме:

·     Особистісно орієнтоване навчання і виховання

·     Технології інтерактивного навчання

·     Проблемне навчання

·     Проектні технології

·     ІКТ та мультимедійні технології навчання

·     Технології рівневої диференціації

·     Кейс - технологія

    Також у роботі з учнями учитель не можна  забувати  про  здоров’язберігаючі та ігрові технології,  технологію  гуманізації педагогічної діяльності.

    Вчитель може і повинен навчитись керувати взаємодією  з учнями на уроці, узгоджувати  її, гармонізувати соціокультурне середовище навколо себе.  Одне з найголовніших завдань освіти - зробити людину творчою особистістю. А творчого учня може виховати лише творчий учитель. І для цього потрібно комплексне застосування різноманітних форм, методів і прийомів. Причому на основі глибокого знання психо – фізіологічних особливостей кожної дитини, вмілого здійснення особистістно  орієнтованого підходу до неї . І основним в цій системі є стимулювання і заохочення учнів до активної, творчої праці.            Виховуючи бачення цілісності світу, розуміння учнями прикладного значення математики та її ролі у пізнанні навколишнього середовища, однією з ефективних технологій реалізації компетентнісного підходу, на погляд учителя, є використання інтеграції математики з іншими базовими дисциплінами, зокрема,  економікою, хімією, фізикою, біологією, географією, образотворчим мистецтвом тощо. Створюючи навчально-методичну базу для кожного розділу, вчитель приділяє значну увагу підбору задач, які сприяють як інтеграції математики з іншими дисциплінами, так і практичному застосуванню математики у життєвих ситуаціях. Внаслідок цього учень комфортно почуває себе при опануванні тими науками, які широко використовують математичний апарат, та в сучасному суспільстві. Саме   змістовні задачі, різні способи  їх розв`язання  виховують в учнів  хороший смак, математичну культуру.

Висновки

Таким чином,  поряд  із  навчанням учнів математиці, уміло використовуються виховні можливості змісту освіти; формується особистісне відношення до навчання; відбувається становлення  наукового світогляду, позитивних якостей особистості; розвиваються пізнавальні інтереси, емоції, загальні й спеціальні здібності і задатки; розкривається значення знань для майбутньої діяльності.

    Створена вчителем система роботи, переконливо доводить те, що вона дає належні умови для реалізації головних завдань освіти та формує: 

       ОСОБИСТІСТЬ:

інтелектуально розвинену -  культурну -  творчу 

     здатну до самореалізації

  Щоденним девізом учителя  стали слова В.О.Сухомлинського «Від нас, від нашого вміння, від нашої майстерності, від нашого мистецтва та мудрості залежить життя, здоров’я, розум, характер, воля, інтелектуальне обличчя, місце та роль у житті, щастя підростаючого покоління».